загорьований
загорьо́ваний
I -а, -е, розм.
Виснажений гірким життям, важкою працею; знедолений.
II -а, -е, розм.
Дієприкм. пас. мин. ч. до загорювати II.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- загорьований — загорьо́ваний 1 дієприкметник знедолений розм. загорьо́ваний 2 дієприкметник здобутий важкою працею розм. Орфографічний словник української мови
- загорьований — НЕЩА́СНИЙ (про людину, землю, країну тощо — який зазнав багато горя, кривди, поневірянь), НЕЩАСЛИ́ВИЙ підсил., ЗГОРЬО́ВАНИЙ, БАГАТОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил., НАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ЗАГОРЬО́ВАНИЙ розм., ГІРКИ́Й заст., МНОГОСТРАЖДА́ЛЬНИЙ підсил. уроч. Словник синонімів української мови
- загорьований — Загорьо́ваний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- загорьований — ЗАГОРЬО́ВАНИЙ¹, а, е, розм. Виснажений гірким життям, важкою працею; знедолений. Гуляли це не загорьовані трударі, не жителі нужденних халуп.., а безжурні володарі всього рухомого і нерухомого добра на землі (Смолич, Мир.., 1958, 59). Словник української мови в 11 томах
- загорьований — Загорьо́ваний, -а, -е Заработанный тяжелымъ трудомъ. А як вечір прийде, — на вулицю вийде: та в позиченому, та в добуваному... Ой вийди ж ти, вражий сину, у своєму загорьованому. Грин. III, 215. Словник української мови Грінченка