заграбати
Заграбати, -баю, -єш
гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні. О. 1862. IX. 53.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me