1. Словник української мови Грінченка

заграбувати

Заграбува́ти, -бу́ю, -єш

гл. Заграбить, отнять. Заграбував волика. О. 1862. І. 43.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заграбувати — заграбува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. заграбувати — -ую, -уєш і заграбити, -блю, -биш; мн. заграблять; док., перех., розм. Захопити, відняти що-небудь по-злодійському. || Пограбувати кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заграбувати — ЗАВОЛОДІ́ТИ чим (узяти собі, у своє користування, володіння), ОВОЛОДІ́ТИ, ПРИВЛА́СНИТИ що, ПРИСВО́ЇТИ що, ПОСІ́СТИ що, ЗАВЛАДА́ТИ рідко, ЗАПОСІ́СТИ що, діал.; УЗЯ́ТИ (ВЗЯ́ТИ) що, ЗАБРА́ТИ що, ЗАЙНЯ́ТИ що, ЗАХОПИ́ТИ що, ЗАГРАБУВА́ТИ що, розм. Словник синонімів української мови
  4. заграбувати — ЗАГРАБУВА́ТИ, у́ю, у́єш і ЗАГРА́БИТИ, блю, биш; мн. загра́блять; док., перех., розм. Захопити, відняти що-небудь по-злодійському. — Флоту і в нас нема, — пояснив херсонський посланець. Словник української мови в 11 томах