загримотіти

Загримоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл. Приїхала, загримотіла кобиляча мов голова. Котл. Ен. II. 40.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загримотіти — загримоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. загримотіти — -очу, -отиш і загримотати, -очу, -очеш, док. Підсил. до загриміти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загримотіти — ЗАГРИМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш і ЗАГРИМОТА́ТИ, очу́, о́чеш, док. Підсил., до загримі́ти. Щось загримотіло в сінях та й зачало до дверей добиватися (Укр.. казки, легенди.., 1957, 370); А тут грім як загримотить (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах