1. Словник української мови Грінченка

загуготіти

Загуготі́ти, -чу́, -ти́ш

гл. = загоготіти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. загуготіти — загуготі́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. загуготіти — -отить, док., розм. Почати гуготіти. || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. загуготіти — ЗАГУГОТІ́ТИ, оти́ть, док., розм. Почати гуготіти; // безос. Дітвора так і сипнула в сад ..Загуготіло, загомоніло коло нас: звісно, діти (Вовчок, І, 1955, 135); Під плитою тим часом уже загуготіло.. Поліно за поліном охоплювалося вогнем (Л. Янов., І, 1959, 364). Словник української мови в 11 томах