задибати
Задибати, -баю, -єш
гл. Начать ходить (о дѣтяхъ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- задибати — зади́бати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- задибати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Почати дибати; піти, дибаючи. 2》 перен., куди. Дійти куди-небудь; додибати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задибати — зади́бати дійти повільно, ледь переставляючи ноги (ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- задибати — ЗАДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Почати дибати; піти, дибаючи. Стала [чайка] на довгі жовті ноги, оглянулась здивовано навколо, задибала по гальці (Збан., Мор. чайка, 1959, 23). 2. перен., куди. Дійти куди-небудь; додибати. Словник української мови в 11 томах