задоволення

Задоволе́ння, -ня

с. = задовіл. Се вона говорить із якимсь задоволенням. Г. Барв. 218.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задоволення — (приємний стан) втіха, (вищою мірою) насолода, розкіш, жарт. кайф. Словник синонімів Полюги
  2. задоволення — задово́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. задоволення — [задоволеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
  4. задоволення — -я, с. 1》 Дія за знач. задовольнити, задовольняти 1), 2). 2》 Почуття і стан вдоволення чим-небудь; задоволеність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. задоволення — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Словник синонімів української мови
  6. задоволення — Задово́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. задоволення — ЗАДОВО́ЛЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. задовольни́ти, задовольня́ти 1, 2. Мета соціалістичного виробництва — максимальне задоволення постійно зростаючих матеріальних і культурних потреб усього суспільства (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах