задоволення
ЗАДОВО́ЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. задовольни́ти, задовольня́ти 1, 2.
Мета соціалістичного виробництва — максимальне задоволення постійно зростаючих матеріальних і культурних потреб усього суспільства (Ком. Укр., 1, 1959, 36);
Задоволення позовних запитів; Задоволення демократичних вимог.
2. Почуття і стан вдоволення чим-небудь; задоволеність.
Він почуває задоволення від того, що полагодив кабель (Гончар, III, 1959, 57);
За день Іван добре стомився біля паровоза, але на душі у нього було солодко від задоволення своєю працею (Чорн., Визвол. земля, 1959, 159);
Працював [Захар] на заводі, трактори якого борознили широкі колгоспні лани великої Вітчизни. І внутрішнє глибоке задоволення полонило Захарову душу (Ле, Право.., 1957, 45).
З задово́ленням — з приємністю, з радістю, охоче.
[Погода:] Нарзанчику вип’єте? [Xмара:] З задоволенням (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 61).
Значення в інших словниках
- задоволення — (приємний стан) втіха, (вищою мірою) насолода, розкіш, жарт. кайф. Словник синонімів Полюги
- задоволення — задово́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- задоволення — [задоволеин':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- задоволення — -я, с. 1》 Дія за знач. задовольнити, задовольняти 1), 2). 2》 Почуття і стан вдоволення чим-небудь; задоволеність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- задоволення — ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Словник синонімів української мови
- задоволення — Задово́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- задоволення — Задоволе́ння, -ня с. = задовіл. Се вона говорить із якимсь задоволенням. Г. Барв. 218. Словник української мови Грінченка