1. Словник української мови Грінченка

задосить

Задо́сить

нар. Совершенно достаточно, больше чѣмъ достаточно. Торік було садовини задосить. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задосить — задо́сить прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. задосить — див. багато Словник синонімів Вусика
  3. задосить — присл., розм. Достатньо, багато або більше, ніж треба, можна. || у знач. присудк. сл. Цілком вистачає. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. задосить — ДО́СИТЬ присл. і присудк. сл. (стільки, скільки треба; великою мірою); ДОВО́ЛІ, ДОСТА́ТНЬО, ВДО́СТАЛЬ (УДО́СТАЛЬ), ВДОСТА́ЧУ (УДОСТА́ЧУ), ДОСХОЧУ́, ЗАДО́СИТЬ підсил. розм., ПРЕДО́СИТЬ підсил. розм., ГЕ́ТЬ-ТО розм., ДО́СТА розм., ДОСТА́ТКОМ діал. Словник синонімів української мови
  5. задосить — Задо́сить, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. задосить — ЗАДО́СИТЬ, присл., розм. Достатньо, багато або більше, ніж треба, можна. [Матрона:] Та чи нам же його [поля] треба? Маємо, богу дякувати, й свого задосить (Фр. Словник української мови в 11 томах