1. Словник української мови Грінченка

заздро

Заздро

нар. Завидно. Н. Вол. у. Треба крам, брата крови, бо заздро, що в брата є в коморі і на дворі, і весело в хаті. Шевч. 182.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заздро — за́здро прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. заздро — Присл. до заздрий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заздро — ЗА́ЗДРО. Присл. до за́здрий. Знайшлись такі, що заздро подивились і на сей заробіток (Мирний, І, 1954, 351); Всі заздро позирали на прекрасну чуприну яскравого ясного золота на Юриній голові (Смолич, II, 1958, 86); // у знач. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах