1. Словник української мови Грінченка

закалатати

Закалата́ти, -та́ю, -єш

гл.

1) Застучать въ калатало (колотушка); зазвонить въ колоколъ учащенными ударами.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закалатати — закалата́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закалатати — -аю, -аєш, док. 1》 Почати гучно і швидко стукати. || діал. Застукати, зацокати дзьобом. 2》 Гучно і швидко задзвонити. 3》 Те саме, що закалататися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закалатати — закала́тати 1. розмішати (ср) 2. вульг. здійснити статевий акт (ст)|| = вмочити вар'ята Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. закалатати — ЗАКАЛАТА́ТИ, а́ю, а́єш, док. 1. Почати гучно і швидко стукати. Вранці закалатали в залізну рейку, здійняли галас вартові (Коз., Гарячі руки, 1960, 79); Опівдні хтось закалатав у ворота (Руд. Словник української мови в 11 томах