1. Словник української мови Грінченка

заканючити

Заканю́чити, -чу, -чиш

гл. Заклянчить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заканючити — заканю́чити дієслово доконаного виду зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. заканючити — -чу, -чиш, док., зневажл. Почати канючити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заканючити — ЗАКАНЮ́ЧИТИ, чу, чиш, док., зневажл. Почати канючити. — Може, й отой шматок толю віддаси мені? — знову заканючив Льошка (Мокр., Острів.., 1961, 30). Словник української мови в 11 томах