закликальник

Заклика́льник, -ка

м. Зовущій, зазывающій.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закликальник — заклика́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. закликальник — ЗАКЛИКА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто закликає кого-небудь кудись. Перед стамбульською крамницею стояв закликальник (із журн.). Словник української мови у 20 томах