закликальник

ЗАКЛИКА́ЛЬНИК, а, ч.

Той, хто закликає кого-небудь кудись.

Перед стамбульською крамницею стояв закликальник (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закликальник — заклика́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. закликальник — Заклика́льник, -ка м. Зовущій, зазывающій. Словник української мови Грінченка