1. Словник української мови Грінченка

закльовувати

Закльовувати, -вую, -єш

сов. в. заклювати, -клюю́, -є́ш, гл. Заклевывать, заклевать. Тепер її і кури заклюють. Ном. № 2089.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закльовувати — закльо́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. закльовувати — -ую, -уєш, недок., заклювати, -юю, -юєш, док., перех. 1》 Б'ючи дзьобом, забивати на смерть, заподіювати рани (про птахів). 2》 кого, перен., розм. Замучувати, зацьковувати кого-небудь, постійно чіпляючись до нього; допікати, дошкуляти кому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закльовувати — Закльо́вувати, -льо́вую, -вуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. закльовувати — ЗАКЛЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКЛЮВА́ТИ, юю́, ює́ш, док., перех. 1. Б’ючи дзьобом, забивати на смерть, заподіювати рани (про птахів). 2. кого, перен., розм. Словник української мови в 11 томах