заколоти
Заколо́ти, -лю́, -леш
гл.
1) Заколоть. Занудило коло серця, закололо в боку. Шевч. 68. Злякався — аж у п'яти закололо. Ном. № 4386.
2) Заколоть, убить колющимь оружіемъ.
3) Зарѣзать (о свиньяхъ). Прийди, серце Миколю, поросятко заколю. Чуб. V. 11.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заколоти — заколо́ти 1 дієслово доконаного виду убити холодною зброєю заколо́ти 2 дієслово доконаного виду почати колоти; пришпилити Орфографічний словник української мови
- заколоти — I -олю, -олеш, док. 1》 перех. Убити, встромивши в тіло вістря холодної зброї. || перех. Забити колієм (у 2 знач.), ножем (зазвичай свиню). 2》 неперех., перев. безос. Почати колоти (про відчуття болю, кольки). II див. заколювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заколоти — УБИ́ТИ (ВБИ́ТИ) (позбавити життя, застосовуючи зброю, гостре знаряддя, важкий предмет тощо), ЗАБИ́ТИ, ЗАРУБА́ТИ, ЗАКОЛО́ТИ, ЗАРІ́ЗАТИ, ЗАСТРЕ́ЛИТИ (ЗАСТРІ́ЛИТИ), УРА́ЗИ́ТИ (ВРА́ЗИТИ), ЗВАЛИ́ТИ, УГРО́БИТИ (ВГРО́БИТИ) розм., УСТРЕ́ЛИТИ (ВСТРЕ́ЛИТИ) розм. Словник синонімів української мови
- заколоти — Заколо́ти, -колю́, -ко́леш, -ко́лють; заколо́в, -коло́ла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заколоти — ЗАКОЛО́ТИ¹, олю́, о́леш, док. 1. перех. Убити, встромивши в тіло вістря холодної зброї. [Андромаха (вбігає) :] Чи ви те чули, сестри? Мій Гектор, кажуть, заколов Патрокла (Л. Укр., II, 1951, 259); // перех. Забити колієм (у 2 знач. Словник української мови в 11 томах