закомірочок
Закомірок, -рку
м. Огороженное мѣсто за амбаромъ. Аф. Также вообще всякій закоулокъ. Всі закоморочки, куточки гуже не первий знаю изд. Котл. Кн. III. 24. ум. закомірочок.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закомірочок — закомі́рочок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
- закомірочок — -чка, ч., діал. Зменш. до закомірок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закомірочок — ЗАКОМІ́РОЧОК, чка, ч., діал. Зменш, до закомі́рок. Словник української мови в 11 томах