1. Словник української мови Грінченка

закоханець

Закоханець, -нця

м. Влюбленный. МВ. (К.С. 1902. X. 151).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закоханець — закоха́нець іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. закоханець — -нця, ч., заст., розм., ірон. Той, хто закохався в кого-небудь; залицяльник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закоханець — ЗАЛИЦЯ́ЛЬНИК (чоловік, що залицяється до жінки, дівчини), КАВАЛЕ́Р, ПОКЛО́ННИК розм.; ЛОВЕЛА́С, ЗАЛЬО́ТНИК розм., ДЖИГУ́Н розм., ЗАКОХА́НЕЦЬ ірон., БАБІ́Й зневажл., БАБОЛЮ́Б зневажл., БА́БИЧ зневажл. рідше, СПІДНИ́ЧНИК зневажл., ВОЛОЦЮ́ГА зневажл. Словник синонімів української мови
  4. закоханець — ЗАКОХА́НЕЦЬ, нця, ч., заст., розм., ірон. Той, хто закохався в кого-небудь; залицяльник. Обидва закоханці тут же кинулися втішати жінку, що не так по мужеві тужила, як безталання своє оплакувала, намагаючись заспокоїти її ласкавими словами (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 133). Словник української мови в 11 томах