закохатися

Закохуватися, -хуюся, -єшся

сов. в. закохатися, -хаюся, -єшся, гл.

1) Влюбляться, влюбиться. Бодай же я був перше в гробі, ніж я закохався в тобі. Чуб. V. 235. Закохалися обидві в одного Івана. Шевч. 473. Закохався, як чорт в суху вербу. Ном. № 8749. Що зо мною закохався, а з иншою повінчався. н. п.

2)в чо́му. Пристращаться, пристраститься къ чему. Ще його батько чумакував, і бере, було, його з собою малого, то ще тоді він закохався у дорогах. МВ. ІІ. 75. Ходив він більш для того, що вже в чумацтві закохався. МВ. ІІ. 76.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закохатися — (пройнятися коханням до когось) влюбитися, розм. вклепатися. Словник синонімів Полюги
  2. закохатися — закоха́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. закохатися — [закохатиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. закохатися — див. закохуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. закохатися — Закохався, як чорт в суху вербу. Не любить. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. закохатися — ЗАКОХА́ТИСЯ в кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ (ВЛЮБИ́ТИСЯ) розм., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ розм., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., РОЗКОХА́ТИСЯ заст., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. закохатися — Закоха́тися, -ха́юся, -ха́єшся в кого, в кому Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. закохатися — ЗАКОХА́ТИСЯ див. зако́хуватися. Словник української мови в 11 томах