1. Словник української мови Грінченка

закудикувати

Закудикувати, -кую, -єш

гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закудикувати — закуди́кувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закудикувати — див. закудикати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закудикувати — ЗАКУДИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАКУДИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Запитуючи людину, куди йде або їде, прирікати її, за повір’ям, на невдачу. Не питали їх [заробітчан] по селах — куди?... Словник української мови в 11 томах