1. Словник української мови Грінченка

закуняти

Закуня́ти, -ня́ю, -єш

гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закуняти — закуня́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. закуняти — -яю, -яєш, док., розм. Почати куняти; задрімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закуняти — ЗАКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Почати куняти; задрімати. — Пасу, пасу, та й закуняю з голоду, — далебі! (Барв., Опов.., 1902, 314); Я й сам не запримітив, коли закуняв, зігрівшись біля маминого боку (Збан., Мор. чайка, 1959, 136). Словник української мови в 11 томах