1. Орфографічний словник української мови

закуняти

закуня́ти

дієслово доконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закуняти — -яю, -яєш, док., розм. Почати куняти; задрімати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. закуняти — ЗАКУНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., розм. Почати куняти; задрімати. — Пасу, пасу, та й закуняю з голоду, — далебі! (Барв., Опов.., 1902, 314); Я й сам не запримітив, коли закуняв, зігрівшись біля маминого боку (Збан., Мор. чайка, 1959, 136). Словник української мови в 11 томах
  3. закуняти — Закуня́ти, -ня́ю, -єш гл. Задремать. Коли б сьогоднішню був ніч хоч закуняв. Гул. Арт. О. 1861. III. 83. Словник української мови Грінченка