закуп

за́куп

іменник чоловічого роду, істота

селянин

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закуп — За́куп. Закупівля, купівля. При закупі і спродажи худоби повинна старшина йти членам “на руку ”, значить, повинна бути їм помічною (Канюк, 1906, 31) // пол. zakup — закупівля, купівля, robić zakupy — купувати, iść po zakupy — іти за покупками. Українська літературна мова на Буковині
  2. закуп — -а, ч. У Київській Русі – бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. закуп — ЗА́КУП, а, ч. У стародавній Русі — бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього. Люди, які потрапили в кабалу до феодала, оформлену особливим договором — «рядом», звались рядовичами. Словник української мови в 11 томах