1. Великий тлумачний словник сучасної мови

закуп

за́куп

-а, ч.

У Київській Русі – бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. закуп — за́куп іменник чоловічого роду, істота селянин Орфографічний словник української мови
  2. закуп — За́куп. Закупівля, купівля. При закупі і спродажи худоби повинна старшина йти членам “на руку ”, значить, повинна бути їм помічною (Канюк, 1906, 31) // пол. zakup — закупівля, купівля, robić zakupy — купувати, iść po zakupy — іти за покупками. Українська літературна мова на Буковині
  3. закуп — ЗА́КУП, а, ч. У стародавній Русі — бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього. Люди, які потрапили в кабалу до феодала, оформлену особливим договором — «рядом», звались рядовичами. Словник української мови в 11 томах