закуп
За́куп. Закупівля, купівля. При закупі і спродажи худоби повинна старшина йти членам “на руку ”, значить, повинна бути їм помічною (Канюк, 1906, 31)
// пол. zakup — закупівля, купівля, robić zakupy — купувати, iść po zakupy — іти за покупками.
Джерело:
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- закуп — за́куп іменник чоловічого роду, істота селянин Орфографічний словник української мови
- закуп — -а, ч. У Київській Русі – бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього. Великий тлумачний словник сучасної мови
- закуп — ЗА́КУП, а, ч. У стародавній Русі — бідний селянин, який одержав позичку від землевласника і став залежним від нього. Люди, які потрапили в кабалу до феодала, оформлену особливим договором — «рядом», звались рядовичами. Словник української мови в 11 томах