1. Словник української мови Грінченка

залежний

Залежний, -а, -е

1) Зависимый.

2) Залежавшійся, запасной. О, в того є залежні гроші. Камен. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залежний — (який перебуває під чиєюсь владою) підвладний, підлеглий, (від організації) підвідомчий. Словник синонімів Полюги
  2. залежний — зале́жний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. залежний — Несамостійний, підпорядкований, підвладний, сил. підкорений; (- слова) пов'язаний, узалежнений. Словник синонімів Караванського
  4. залежний — -а, -е. 1》 Який перебуває під чиїмось впливом або чиєюсь владою, кориться кому-, чому-небудь. 2》 Зумовлений чиєю-небудь дією, якимось станом і т. ін. || Пов'язаний з чим-небудь як підпорядкований йому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. залежний — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
  6. залежний — Зале́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. залежний — ЗАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який перебуває під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкоряється кому-, чому-небудь. До глибини зворушило його її становище в домі тітки, становище підвладне, залежне та в основі фальшиве (Фр., VI, 1951, 257); [Д. Словник української мови в 11 томах