залежний
зале́жний
-а, -е.
1》 Який перебуває під чиїмось впливом або чиєюсь владою, кориться кому-, чому-небудь.
2》 Зумовлений чиєю-небудь дією, якимось станом і т. ін.
|| Пов'язаний з чим-небудь як підпорядкований йому.
Залежний попит — попит на певний вид продукції, який залежить від потреби в продукції "вищого рівня", по відношенню до якої дана є складовою частиною (напр., попит на акумулятори до автомобілів залежить від потреби у самих автомобілях).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- залежний — (який перебуває під чиєюсь владою) підвладний, підлеглий, (від організації) підвідомчий. Словник синонімів Полюги
- залежний — зале́жний прикметник Орфографічний словник української мови
- залежний — Несамостійний, підпорядкований, підвладний, сил. підкорений; (- слова) пов'язаний, узалежнений. Словник синонімів Караванського
- залежний — ЗАЛЕ́ЖНИЙ (який перебуває під чиєюсь владою, впливом, підкоряється комусь), ПІДПОРЯДКО́ВАНИЙ, ПІДРЯ́ДНИЙ, ПІДВІ́ДОМЧИЙ (залежний від якоїсь організації, відомства і т. ін.); ПІДВЛА́ДНИЙ, ПІДЛЕ́ГЛИЙ, ПІДНАЧА́ЛЬНИЙ заст. Словник синонімів української мови
- залежний — Зале́жний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- залежний — ЗАЛЕ́ЖНИЙ, а, е. 1. Який перебуває під чиїмось впливом або чиєюсь владою, підкоряється кому-, чому-небудь. До глибини зворушило його її становище в домі тітки, становище підвладне, залежне та в основі фальшиве (Фр., VI, 1951, 257); [Д. Словник української мови в 11 томах
- залежний — Залежний, -а, -е 1) Зависимый. 2) Залежавшійся, запасной. О, в того є залежні гроші. Камен. у. Словник української мови Грінченка