залементувати

Залементува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Поднять крикъ, плачъ. Христя припала до труни і страшенно залементувала. Мир. Пов. II. 121.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залементувати — залементува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залементувати — -ую, -уєш, док. 1》 Почати лементувати, кричати від страху, болю, захвату і т. ін. || Голосно заплакати; заридати. 2》 Почати вигукувати що-небудь із радістю, жалем, плачем і т. ін. 3》 Загавкати пронизливо, завалувати (про собак). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залементувати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  4. залементувати — ЗАЛЕМЕНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Почати лементувати, кричати від страху, болю, захоплення і т. ін. Не бачила [Марія], як наші «катюші» з-за гори полоснули вогнем на долину, де закрутилась, залементувала фашистська піхота (Кучер, Чорноморці, 1956... Словник української мови в 11 томах