1. Словник української мови Грінченка

залюблювати

Залю́блювати, -люю, -єш

сов. в. залюбити, -блю́, -биш, гл. Любить, полюбить. Вовки, бачте, вовкулаку не залюблюють..., бо вовкулака їсти падло гидує. Г. Барв. 451. Тепер уже сама не промовляє слова, не за любила і других чути, як говорять. МВ. ІІ. 97. він залюби́в, не залюби́в. Ему понравилось, не понравилось. На добрий ум научали, — ти не залюбив. Грин. III. 142. Не залюбив небіжчик кулі. Греб. 353. Одкинула вашу масть од чиряка — не залюбив: дуже почав сіпати. Харьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залюблювати — залю́блювати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. залюблювати — -юю, -юєш і залюбляти, -яю, -яєш, недок., залюбити, -люблю, -любиш; мн. залюблять; док., перех. і без додатка, перев. із запереч. не, розм. 1》 Любити кого-, що-небудь. 2》 Полюбляти що-небудь робити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залюблювати — ЛЮБИ́ТИ (мати нахил, потяг до чого-небудь), ПОЛЮБЛЯ́ТИ розм., ДОЛЮ́БЛЮВАТИ розм., ДОЛЮБЛЯ́ТИ розм., ЗАЛЮ́БЛЮВАТИ розм. рідше, ЗАЛЮБЛЯ́ТИ розм. рідше. Я дуже люблю малювати (Ю. Яновський); Ось на лавочці сидить пишнокоса дівчина.. Словник синонімів української мови
  4. залюблювати — ЗАЛЮ́БЛЮВАТИ, юю, юєш і ЗАЛЮБЛЯ́ТИ, я́ю я́єш, недок., ЗАЛЮБИ́ТИ, люблю́, лю́биш; мн., залю́блять; док., перех. і без додатка, перев. із запереч. не, розм. 1. Любити кого-, що-небудь. Словник української мови в 11 томах