замаячити
Замаячити, -чу, -чиш
гл. Показаться вдали.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замаячити — замая́чи́ти 1 дієслово доконаного виду завиднітися замая́чи́ти 2 дієслово доконаного виду почати марити Орфографічний словник української мови
- замаячити — I -ячу, -ячиш і замаячіти, -ію, -ієш, док. Почати маячити; завиднітися. II -ячу, -ячиш, док. Почати марити (про хворого). Великий тлумачний словник сучасної мови
- замаячити — ЗАМАЯ́ЧИ́ТИ¹, я́чу́, ́ячи́ш і ЗАМАЯЧІ́ТИ, ію, ієш, док. Почати маячити; завиднітися. Он щось замаячило біля хвіртки (Мирний, IV, 1955, 62); От як стала зоря трохи Золотити шлях широкий. Замаячили і гори (Манж., Тв. Словник української мови в 11 томах