замаячити

Замаячити, -чу, -чиш

гл. Показаться вдали.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замаячити — замая́чи́ти 1 дієслово доконаного виду завиднітися замая́чи́ти 2 дієслово доконаного виду почати марити Орфографічний словник української мови
  2. замаячити — I -ячу, -ячиш і замаячіти, -ію, -ієш, док. Почати маячити; завиднітися. II -ячу, -ячиш, док. Почати марити (про хворого). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замаячити — ЗАМАЯ́ЧИ́ТИ¹, я́чу́, ́ячи́ш і ЗАМАЯЧІ́ТИ, ію, ієш, док. Почати маячити; завиднітися. Он щось замаячило біля хвіртки (Мирний, IV, 1955, 62); От як стала зоря трохи Золотити шлях широкий. Замаячили і гори (Манж., Тв. Словник української мови в 11 томах