замаячити
замая́чити
I -ячу, -ячиш і замаячіти, -ію, -ієш, док.
Почати маячити; завиднітися.
II -ячу, -ячиш, док.
Почати марити (про хворого).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замаячити — замая́чи́ти 1 дієслово доконаного виду завиднітися замая́чи́ти 2 дієслово доконаного виду почати марити Орфографічний словник української мови
- замаячити — ЗАМАЯ́ЧИ́ТИ¹, я́чу́, ́ячи́ш і ЗАМАЯЧІ́ТИ, ію, ієш, док. Почати маячити; завиднітися. Он щось замаячило біля хвіртки (Мирний, IV, 1955, 62); От як стала зоря трохи Золотити шлях широкий. Замаячили і гори (Манж., Тв. Словник української мови в 11 томах
- замаячити — Замаячити, -чу, -чиш гл. Показаться вдали. Словник української мови Грінченка