1. Словник української мови Грінченка

заминка

Зами́нка, -ки

ж.

1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех.

2) = замняток. Вх. Зн. 19.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заминка — зами́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. заминка — -и, ж., розм. Перерва, затримка в чому-небудь через якесь утруднення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заминка — ЗА́ТРИ́МКА (тимчасове припинення дії, руху, ходу, розвитку, процесу і т. ін.), ЗАДЕ́РЖКА розм., ЗАМИ́НКА розм., ЗАМІ́ШКА розм., ЗАГА́ЙКА розм., ГА́ЯНКА розм., ЗАБА́РА заст., ГА́ЙКА рідко; ПРОСТІ́Й (вимушена, непередбачена затримка); ПЕРЕБО́Ї мн. Словник синонімів української мови
  4. заминка — ЗАМИ́НКА, и, ж., розм. Перерва, затримка в чому-небудь через якесь утруднення і т. ін. Кожна заминка подачі шихти була надзвичайною подією (Руд., Вітер.. 1958, 334); Вона.. завжди з’являлася там, де щось не ладилося, де виникала якась заминка (Кучер, Трудна любов, 1960, 557). Словник української мови в 11 томах