заминка
ЗАМИ́НКА, и, ж., розм. Перерва, затримка в чому-небудь через якесь утруднення і т. ін.
Кожна заминка подачі шихти була надзвичайною подією (Руд., Вітер.. 1958, 334);
Вона.. завжди з’являлася там, де щось не ладилося, де виникала якась заминка (Кучер, Трудна любов, 1960, 557).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заминка — зами́нка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
- заминка — -и, ж., розм. Перерва, затримка в чому-небудь через якесь утруднення і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заминка — ЗА́ТРИ́МКА (тимчасове припинення дії, руху, ходу, розвитку, процесу і т. ін.), ЗАДЕ́РЖКА розм., ЗАМИ́НКА розм., ЗАМІ́ШКА розм., ЗАГА́ЙКА розм., ГА́ЯНКА розм., ЗАБА́РА заст., ГА́ЙКА рідко; ПРОСТІ́Й (вимушена, непередбачена затримка); ПЕРЕБО́Ї мн. Словник синонімів української мови
- заминка — Зами́нка, -ки ж. 1) Мука или отруби, разведенные съ водой для корма домашнихъ животныхъ. Вх. Зн. 19. Желех. 2) = замняток. Вх. Зн. 19. Словник української мови Грінченка