1. Словник української мови Грінченка

заморока

Заморока, -ки

ж. Помраченіе, а переносно: одуреніе, ошеломленіе, приведеніе въ безпамятство, мученіе. Ну, це діти! заморока світа. Подольск. г. Оце мені чиста заморока з тими дітьми. Подол. г. заморо́ки на него упали. Онъ лишился сознанія. Вх. Зн. 19. Употребляется въ приложеніи къ человѣку, способному заморочити — сбить съ толку, одурить, вскружить голову. Котрий хлопець заволока, то то моя заморока. Грин. III. 649. Ой дівчино-замороко, не йди замуж сюю року. Грин. III. 653.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заморока — заморо́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. заморока — див. турбота; чародій Словник синонімів Вусика
  3. заморока — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що морока; клопіт. || перен. Про того, хто завдає великого клопоту і т. ін. 2》 діал. Задушливі випари. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. заморока — КЛО́ПІТ (заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання), КЛОПОТНЕ́ЧА розм., КЛОПІТНЯ́ розм., МОРО́КА розм., ЗАМОРО́КА розм., ЗА́ХІД розм., ТАРАПА́ТА діал., ПА́ТОРОЧ діал. Словник синонімів української мови
  5. заморока — ЗАМОРО́КА, и, ж. 1. розм. Те саме, що моро́ка; клопіт. Видумали люди піщаний годинник.. Недорогий і дуже простий такий годинник, але й з ним чимало замороки, — раз у раз треба назирати за ним (Коцюб.. III, 1956, 7); // перен. Словник української мови в 11 томах