1. Словник української мови Грінченка

заміркуватий

Заміркуватий, -а, -е

О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Мнж. 180. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Брацл. у. Заміркувата пшениця. Рк. Лев.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заміркуватий — замі́ркуватий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. заміркуватий — -а, -е, розм. Щуплий, дрібний (зазвичай про зерно). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заміркуватий — ДРІ́БНИ́Й (який складається з однорідних часток, елементів малої величини); ПОДРІ́БНЕНИЙ, РОЗДРІ́БНЕНИЙ (внаслідок певної дії); ПИЛУВА́ТИЙ, ПОРОШКО́ВИЙ, ПИЛОПОДІ́БНИЙ (який складається з дуже малих однорідних часток); ЗАМІ́РКУВАТИЙ розм. (про зерно). Словник синонімів української мови
  4. заміркуватий — Замі́ркуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. заміркуватий — ЗАМІ́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Щуплий, дрібний (звичайно про зерно). Але сього року заміркувате жито: таке дрібне, що не знаю, що то копа й видасть (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах