заміркуватий
замі́ркуватий
прикметник
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заміркуватий — -а, -е, розм. Щуплий, дрібний (зазвичай про зерно). Великий тлумачний словник сучасної мови
- заміркуватий — ДРІ́БНИ́Й (який складається з однорідних часток, елементів малої величини); ПОДРІ́БНЕНИЙ, РОЗДРІ́БНЕНИЙ (внаслідок певної дії); ПИЛУВА́ТИЙ, ПОРОШКО́ВИЙ, ПИЛОПОДІ́БНИЙ (який складається з дуже малих однорідних часток); ЗАМІ́РКУВАТИЙ розм. (про зерно). Словник синонімів української мови
- заміркуватий — Замі́ркуватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заміркуватий — ЗАМІ́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Щуплий, дрібний (звичайно про зерно). Але сього року заміркувате жито: таке дрібне, що не знаю, що то копа й видасть (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах
- заміркуватий — Заміркуватий, -а, -е О хлѣбномъ зернѣ: щуплый, мелкій. Мнж. 180. Але сюю року заміркувате жито: таке дрібне, шо не знаю, шо то копа й видасть. Брацл. у. Заміркувата пшениця. Рк. Лев. Словник української мови Грінченка