1. Словник української мови Грінченка

замісити

Заміси́ти, -шу́, -сиш

гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замісити — заміси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замісити — див. замішувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замісити — Не замісиш густо, як у кориті пусто. Тіста не замісиш, якщо нема з чого. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. замісити — МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). — Док. Словник синонімів української мови
  5. замісити — Заміси́ти, див. замі́шувати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. замісити — ЗАМІСИ́ТИ див. замі́шувати¹. Словник української мови в 11 томах