1. Словник синонімів української мови

замісити

МІСИ́ТИ (розминати якусь густу в'язку масу, змішуючи, перемішуючи її), РОЗМІ́ШУВАТИ, ЗАМІ́ШУВАТИ (щось сипке з водою або якоюсь іншою рідиною); ПРОМІ́ШУВАТИ (до кінця, до готовності); ВИМІ́ШУВАТИ (про тісто, глину тощо .- готувати). — Док.: поміси́ти, розміси́ти, заміси́ти, проміси́ти, ви́місити. (Гапка:) У вівторок іду вулицею, дивлюсь, вона місить глину біля своєї хати (М. Кропивницький); Він.. протягом дня нерідко виконував різні боцманові доручення: розмішував фарбу, мив палубу (Д. Ткач); Біля одного вікна Яким замазку замішував (А. Головко); Молодиця вимішувала тісто в діжі (М. Шеремет).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замісити — заміси́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замісити — див. замішувати I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замісити — Не замісиш густо, як у кориті пусто. Тіста не замісиш, якщо нема з чого. Приповідки або українсько-народня філософія
  4. замісити — Заміси́ти, див. замі́шувати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. замісити — ЗАМІСИ́ТИ див. замі́шувати¹. Словник української мови в 11 томах
  6. замісити — Заміси́ти, -шу́, -сиш гл. Замѣсить. Замісила яйцем борошно. Рудч. Ск. II. 2. Сватай, синку, і людей питай, чи діжу замісить. Мет. 238. Словник української мови Грінченка