замішання

Значення в інших словниках

1. замішання — заміша́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. замішання — див. КОНФУЗ. Словник синонімів Караванського
3. замішання — -я, с. 1》 Стан збентеження, зніяковілості. 2》 Загальна розгубленість, раптове безладдя; сум'яття. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. замішання — 1. збентежа, зніяка, ніяковість, розгуба, розгубленість 2. це тіста з. Словник чужослів Павло Штепа
5. замішання — замішання стан збентеження, відчуття ніяковості (ст): Я така втомлена, і може, я сама хвора, – так що в тім цілім замішанні справді не мала коли написати листа (Лисяк) Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. замішання — ЗАМІША́ННЯ (загальна розгубленість, раптове безладдя), СУМ'ЯТТЯ́, ЗАМІ́ШКА розм., ЗАМІШАНИ́НА діал. В лавах ворога сталося замішання (П. Словник синонімів української мови
7. замішання — ЗАМІША́ННЯ, я, с. 1. Стан збентеження, зніяковілості. Замішання її минуло, і боязкості вже не було (Вовчок, Вибр., 1937, 102); Угорець поклав свою елегантну паличку, погладив борідку і, намагаючись приховати замішання, бадьоро взявся за сокиру (Гончар... Словник української мови в 11 томах