занити

Занити

см. занивати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. занити — зани́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. занити — див. занивати. Великий тлумачний словник сучасної мови