1. Словник української мови Грінченка

запалий

Запалий, -а, -е

Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Левиц. Пов. 279. Запалий рот з сухими тоненькими губами. Мир. ХРВ. 189.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запалий — запа́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. запалий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до запасти I 1-6). || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. запалий — ЗАПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запа́сти¹ 1-6. Уявилась батьківська, запала від часу могила (Збан., Єдина, 1959, 43); // У знач. прикм. Мажуга підіймає руку,.. стискає кулак і викидає з запалих грудей, наче з безодні: — Бастувать будем (Коцюб. Словник української мови в 11 томах