1. Великий тлумачний словник сучасної мови

запалий

запа́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до запасти I 1-6).

|| у знач. прикм.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запалий — запа́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. запалий — ЗАПА́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до запа́сти¹ 1-6. Уявилась батьківська, запала від часу могила (Збан., Єдина, 1959, 43); // У знач. прикм. Мажуга підіймає руку,.. стискає кулак і викидає з запалих грудей, наче з безодні: — Бастувать будем (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  3. запалий — Запалий, -а, -е Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Левиц. Пов. 279. Запалий рот з сухими тоненькими губами. Мир. ХРВ. 189. Словник української мови Грінченка