1. Словник української мови Грінченка

запанілий

Запанілий, -а, -е

1) Усвоившій барскія привычки.

2) Загордившійся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запанілий — запані́лий дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. запанілий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  3. запанілий — -а, -е, розм. Дієприкм. акт. мин. ч. до запаніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запанілий — ЗАПАНІ́ЛИЙ, а, е, розм. Дієпр. акт. мин. ч. до запані́ти. Яким він здався їй гидким, цей запанілий різник, кепкуючий з людського горя (Мирний, III, 1954, 313); Матушка, горда й запаніла, страх не любила, як її просили на громадські обіди (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах