запевне

Запе́вне

нар. Навѣрное; безъ сомнѣнія. Запевне не забув. Котл. Н. П. 383. Присвідчиш ти мені, що мене любиш, запевне тим серцем нігди не зблудиш. Чуб. V. 137.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запевне — запе́вне прислівник незмінювана словникова одиниця діал. Орфографічний словник української мови
  2. запевне — див. безумовно; мабуть Словник синонімів Вусика
  3. запевне — присл., діал. 1》 Напевно, певно. 2》 у знач. вставн. сл. Уживається для вираження переконання, упевненості в чому-небудь, для підкреслення ймовірності чогось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. запевне — Запе́вне = запе́вно, присл. запе́вно і запе́вне, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. запевне — ЗАПЕ́ВНЕ, присл., діал. 1. Напевно, певно. Щоб запевне довідатись, чи одна мова була у всіх людей, що живуть на землі, — тепер немає на се снаги (Мирний, V, 1955, 306)... Словник української мови в 11 томах