1. Словник української мови Грінченка

записувати

Записувати, -сую, -єш

сов. в. записа́ти, -шу́, -шеш, гл.

1) Записывать, записать. b ко́мені записати. Оставить безъ вниманія. Ном.

2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. Чуб. V. 968.

3) Завѣщать.

4) Уступать, уступить по записи, по писанному документу. Здумав чортові душу записати. Драг. 55.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. записувати — (робити записи) нотувати, фіксувати, вписувати. Словник синонімів Полюги
  2. записувати — запи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. записувати — Занотовувати, класти на папір; (звук на тасьму) д. рекордувати; (до реєстру) зареєстровувати; (у протокол) ІД. протоколювати; (в артисти) зараховувати; (майно, на кого) ЖМ. лишати у спадок <�відписувати> кому. Словник синонімів Караванського
  4. записувати — -ую, -уєш, недок., записати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 що і без додатка. Занотовувати на папері, передавати, викладати у письмовій формі. || Фіксувати з допомогою звукозаписувального апарата на плівці, пластинці для наступного відтворення звуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. записувати — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док. Словник синонімів української мови
  6. записувати — Запи́сувати, -сую, -суєш до чого, в що; запи́суй, -суйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. записувати — ЗАПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. що і без додатка. Занотовувати на папері, передавати, викладати у письмовій формі. А ви записуйте, не шкодить Такую річ і записать. Словник української мови в 11 томах