записувати

Занотовувати, класти на папір; (звук на тасьму) д. рекордувати; (до реєстру) зареєстровувати; (у протокол) ІД. протоколювати; (в артисти) зараховувати; (майно, на кого) ЖМ. лишати у спадок <�відписувати> кому.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

записувати — (робити записи) нотувати, фіксувати, вписувати. Словник синонімів Полюги
записувати — запи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
записувати — -ую, -уєш, недок., записати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 що і без додатка. Занотовувати на папері, передавати, викладати у письмовій формі. || Фіксувати з допомогою звукозаписувального апарата на плівці, пластинці для наступного відтворення звуку. Великий тлумачний словник сучасної мови
записувати — ЗАПИ́СУВАТИ (робити запис про що-небудь), ЗАНОТО́ВУВАТИ, НОТУВА́ТИ, ПРОТОКОЛЮВА́ТИ, ФІКСУВА́ТИ, ЗАФІКСО́ВУВАТИ, ВПИ́СУВАТИ (УПИ́СУВАТИ), ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), ЗАНО́СИТИ (робити запис, включаючи його до інших подібних). — Док. Словник синонімів української мови
записувати — Запи́сувати, -сую, -суєш до чого, в що; запи́суй, -суйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
записувати — ЗАПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. що і без додатка. Занотовувати на папері, передавати, викладати у письмовій формі. А ви записуйте, не шкодить Такую річ і записать. Словник української мови в 11 томах
записувати — Записувати, -сую, -єш сов. в. записа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Записывать, записать. b ко́мені записати. Оставить безъ вниманія. Ном. 2) Записывать, записать куда-либо. Записали в салдати. Чуб. V. 968. 3) Завѣщать. Словник української мови Грінченка