1. Словник української мови Грінченка

запозивати

Запозива́ти, -ва́ю, -єш

гл. Разорить тяжбами.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запозивати — -аю, -аєш, недок., запізвати, -ву, -веш, док., перех., заст. Притягати кого-небудь до судової відповідальності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запозивати — (до суду) скаржити, заскаржувати, заскаржити, позаскаржувати, оскаржувати, оскаржити, пооскаржувати, винуватити, звинувачувати, звинуватити, позвинувачувати, закидати, закинути, позакидати Словник чужослів Павло Штепа
  3. запозивати — запозива́ти дієслово недоконаного виду притягати кого-небудь до судової відповідальності рідко Орфографічний словник української мови
  4. запозивати — ЗАПОЗИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАПІЗВА́ТИ, ву́, ве́ш, док., перех., заст. Притягати кого-небудь до судової відповідальності. Ніхто не запозивав нас до суду (Хотк., II, 1966, 376); — Я тебе до суду запізву, я тобі на весь світ стиду нароблю (Фр., IV, 1950, 135). Словник української мови в 11 томах