1. Словник української мови Грінченка

запорати

Запорати, -раю, -єш

гл.

1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Лебед. у. Піч файно запорайте. Вх. Зн. 20.

2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Н. Вол. у. Харченкови десятини були вже запорані. Г. Барв. 347. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306.

3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути. Зміев. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запорати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Впоратися з роботою, яка стосується кого-, чого-небудь. 2》 Обробити або засіяти землю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запорати — запо́рати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  3. запорати — Рю, запореш, док. Зіпсувати. Запороти справу. Словник сучасного українського сленгу
  4. запорати — ЗАПО́РАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Справитися з роботою, яка стосується кого-, чого-небудь. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав (Сл. Гр.); — А ти вечеряв, сину? — Вечеряв, мамо. Словник української мови в 11 томах