запорошити

Запорошити, -ся

см. запорошувати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. запорошити — див. запорошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. запорошити — запороши́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. запорошити — ні́чим (нема́ чим) о́ка запороши́ти. Немає чого їсти. — Обріс ними (боргами), ну як ото, повірите, синій камінь мохом .. Як не роблю гірко, а зимою, дивись, ізнов нічим ока запорошити. Ні в мішку, ні в горшку (М. Олійник). Фразеологічний словник української мови
  4. запорошити — ОБСИПА́ТИ (ОСИПА́ТИ) (покривати всю поверхню, з усіх боків, трусячи, сиплючи чимось або сиплючись), ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБСИ́ПУВАТИ рідше, ОБМІТА́ТИ чим, без додатка, розм.; ЗАПОРО́ШУВАТИ, ПРИПОРО́ШУВАТИ (тонким шаром). — Док. Словник синонімів української мови
  5. запорошити — Запороши́ти, -poшу́, -ро́шиш, -шать Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. запорошити — ЗАПОРО́ШИТИ див. запоро́шувати. Словник української мови в 11 томах