запорошувати
Запоро́шувати, -шую, -єш
сов. в. запороши́ти, -шу́, -шиш, гл.
1) Начинать, начать пылить, сыпать (о снѣгѣ и пр.). Сніг то запорошить, то перейде, то знов запорошить. МВ. (О. 1862. I. 92).
2) Запыливать, запылить, запорошить. Перед нею став і сам Опанас, але не запорошеним ратаєм. Г. Барв. 347.
3) О глазѣ: засорять, засорить. Не дивись високо, бо запорошиш око. Ном. №2551.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запорошувати — -ую, -уєш, недок., запорошити, -ошу, -ошиш, док. 1》 перех.Покривати, притрушувати що-небудь (про сніг, порошу). 2》 тільки док., неперех. Почати порошити (про сніг, порошу). 3》 перех., перев. зі сл. око, очі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запорошувати — запоро́шувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- запорошувати — ОБСИПА́ТИ (ОСИПА́ТИ) (покривати всю поверхню, з усіх боків, трусячи, сиплючи чимось або сиплючись), ОБТРУ́ШУВАТИ, ОБСИ́ПУВАТИ рідше, ОБМІТА́ТИ чим, без додатка, розм.; ЗАПОРО́ШУВАТИ, ПРИПОРО́ШУВАТИ (тонким шаром). — Док. Словник синонімів української мови
- запорошувати — Запоро́шувати, -ро́шую, -шуєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запорошувати — ЗАПОРО́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАПОРОШИ́ТИ, ошу́, о́шиш, док. 1. перех. Покривати, притрушувати що-небудь (про сніг, порошу). Запорошує пороша Сліди таємні на шляху (Криж. Словник української мови в 11 томах